„≈–Ќ≤√≤¬—№ »… ÷≈Ќ“– ѕ–ќ‘≈—≤…Ќќ-“≈’Ќ≤„Ќќѓ ќ—¬≤“»

“≥стороб.ѕекар.

’л≥бобулочна промислов≥сть - галузь харчовоњ промисловост≥ по виробництву хл≥ба ≥ хл≥бобулочних вироб≥в.

ѕрофес≥¤ Ђпекарї - дуже древн¤. ’л≥б прийшов до нас ≥з глибини стол≥ть. —початку люди вживали зерна диких злак≥в у сирому вигл¤д≥, пот≥м людина навчилас¤ розтирати зерна ≥ зм≥шувати њх з водою - цей момент вважаЇтьс¤ першим в≥дкритт¤м хл≥ба. ƒруге в≥дкритт¤ хл≥ба повТ¤зане з винаходом ручних млин≥в. « густоњ зерновоњ каш≥ люди л≥пили корж≥ ≥ пекли њх на розпеченому кам≥нн≥. ќстаточне, третЇ в≥дкритт¤ хл≥ба повТ¤зане з використанн¤м вогню. ’л≥б винайшли Їгипт¤ни.

 ¬они перш≥ навчилис¤ розпушувати т≥сто способом шумуванн¤ (використовуючи силу м≥кроорган≥зм≥в). ¬≥дбулос¤ це 5-6 тис¤ч рок≥в тому. “аким чином, цей час можна вважати часом створенн¤ технолог≥њ хл≥бобулочного виробництва. ј першими пекар¤ми можна вважати вс≥х древн≥х Їгипетських ж≥нок - Ђохоронниць вогнюї.

—лово Ђпекарї зТ¤вилос¤ в 1300-1200 роках до н.е. ѕро це св≥дчать окрем≥ визначенн¤ в письмових джерелах. ј ¤к ремесло хл≥бопеченн¤ стаЇ визнаним ≥ шанованим через 8-10 стор≥ч. ƒуже часто пекар≥в називали Ђбасманникамиї, в≥д слова Ђбасманї - хл≥б дл¤ цар¤. ѕрофес≥¤ пекар≥в ран≥ше вважалас¤ дуже почесною. ќсоблив≥стю украњнського хл≥бопеченн¤ Ї виробництво житнього хл≥ба.

ќстанн≥м часом заф≥ксований р≥зкий стрибок у розвитку хл≥бобулочноњ промисловост≥. ќсоблив≥стю на сьогодн≥шн≥й день Ї велика к≥льк≥сть приватних, невеликих п≥дприЇмств (пекарень) хл≥бобулочноњ промисловост≥.

ƒом≥нуюч≥ види д≥¤льност≥:

- вип≥чка хл≥ба, хл≥бобулочних ≥ кондитерських вироб≥в у печах;

- розрахунок к≥лькост≥ сировини ≥ норми виходу продукц≥њ;

- п≥дготовка борошна й ≥ншоњ сировини;

- зам≥с опари ≥ т≥ста (на т≥стом≥сильних машинах);

- обминка т≥ста;

- контроль за температурою, часом зам≥су ≥ консистенц≥Їю т≥ста;

- визначенн¤ готовност≥ т≥ста до вип≥чки;

- формуванн¤ загот≥вель з р≥зних вид≥в т≥ста;

- контроль за вагою ≥ формою т≥стових загот≥вель;

- виробництво нап≥вфабрикат≥в;

- укладанн¤ загот≥вель на аркуш≥, лопати, касети ≥ в≥дправленн¤ в п≥ч;

- контроль за процесом вип≥чки (температурний ≥ паровий режими);

- регулюванн¤ руху грубного конвеЇра;

- регулюванн¤ роботи механ≥зм≥в дл¤ посадки, зволожуванн¤ ≥ виб≥рки хл≥ба;

- визначенн¤ зак≥нченн¤ процесу вип≥чки;

- виб≥рка готових вироб≥в з печ≥ й укладанн¤ њх у тару;

- перев≥рка ¤кост≥ готовоњ продукц≥њ (доб≥р проб ≥ проведенн¤ контрольних анал≥з≥в).

 

якост≥, що забезпечують усп≥шн≥сть виконанн¤ профес≥йноњ д≥¤льност≥:

«д≥бност≥:

- висока концентрац≥¤ ≥ великий обс¤г уваги;

- високий р≥вень ст≥йкост≥, переключенн¤ ≥ розпод≥лу уваги;

- добре розвинена координац≥¤ рух≥в;

- гарна моторна пам'¤ть;

- гарний р≥вень розвитку смаковоњ ≥ нюховоњ пам'¤т≥;

- гарне здоров'¤ ≥ ф≥зична ст≥йк≥сть (здатн≥сть переносити ф≥зичну напругу ≥ високу температуру прот¤гом довгого часу);

- розвинений нюх, дотик (в≥дчутт¤ температури, тиску) - ум≥нн¤ визначити готовн≥сть ≥ ¤к≥сть продукц≥њ за допомогою анал≥затор≥в;

- гарне зорове сприйн¤тт¤ (ум≥нн¤ визначити ¤к≥сть ≥ готовн≥сть продукц≥њ);

- розвинена словесно-лог≥чна пам'¤ть (здатн≥сть запам'¤тати технолог≥ю приготуванн¤ р≥зних сорт≥в хл≥бобулочних вироб≥в);

- добре розвинене "почутт¤ часу".

ќсобист≥сн≥ ¤кост≥, ≥нтереси ≥ схильност≥:

- терпл¤ч≥сть;

- витривал≥сть;

- моторн≥сть;

- спритн≥сть;

- акуратн≥сть;

- охайн≥сть;

- уважн≥сть;

- сумл≥нн≥сть;

- в≥дпов≥дальн≥сть.

—тор≥нки ≥стор≥њ

Ќаш≥ координати

—тор≥нка аб≥тур≥Їнта

Ќаше сьогоденн¤

ѕро нас